Що таке LVDS. Детально про принцип роботи, тонкощі передачі даних
- Today 14:22:20
- Views: 5
LVDS — це технологія передавання цифрових даних по провідниках із низькою напругою сигналу. Абревіатура LVDS розшифровується як Low-Voltage Differential Signaling (низьковольтна диференціальна передача сигналів).
Простіше кажучи, це спосіб швидко та з високою завадостійкістю передавати зображення й інші цифрові дані між пристроями.
Найчастіше LVDS використовується в:
матрицях ноутбуків;
старих LCD-моніторах;
телевізорах;
промислових дисплеях;
автомобільних екранах;
деяких камерах і платах керування.
Як це працює
Передача здійснюється не одним проводом, а парою провідників:
один провід передає сигнал;
другий — його інверсію.

Приймач аналізує різницю між цими двома сигналами.
Завдяки цьому:
зменшується вплив завад;
можна передавати дані на високій швидкості;
знижуються електромагнітні наведення.

Якщо заглибитися в принцип роботи, то між скалером (або материнською платою) та матрицею LVDS вже виглядає не як звичайний «відеокабель», а як високошвидкісна послідовна шина. Розглянемо детальніше: що саме передається, як кодуються дані та чому тут так багато нюансів.
Загальна схема
Для ноутбука або монітора старого покоління шлях сигналу зазвичай такий:
GPU / відеочіп
↓
контролер дисплея (вбудований у GPU)
↓
LVDS-передавач (часто інтегрований у GPU або чипсет)
↓
LVDS-диференціальні пари в шлейфі
↓
TCON (Timing Controller усередині матриці)
↓
драйвери рядків і стовпців LCD
Для монітора або телевізора:
HDMI / DisplayPort / VGA
↓
скалер
↓
LVDS-передавач скалера
↓
LVDS-кабель
↓
TCON матриці
Ключовий момент
Матриця не приймає HDMI-кадри. Вона отримує безперервний потік пікселів, сигналів синхронізації та тактової частоти безпосередньо.
Що насправді передається через LVDS
Передаються не «пакети», як у комп'ютерній мережі.
Передається безперервний потік:
Pixel Clock
HSYNC
VSYNC
DE (Data Enable)
RGB-дані пікселів
R7..R0
G7..G0
B7..B0
HSYNC
VSYNC
DE
Clock
Усередині контролера це паралельні дані, але LVDS перетворює їх у високошвидкісний послідовний потік.
Чому використовується differential signaling
Кожен сигнал передається по парі провідників:
TX+ ----\
> різниця напруг = дані
TX- ----/
Важлива не абсолютна напруга, а різниця між двома лініями.

Наприклад:
TX+ = 1.35 V
TX- = 1.00 V
Δ = +350 mV
або
TX+ = 1.00 V
TX- = 1.35 V
Δ = −350 mV
Переваги:
висока завадостійкість;
більша швидкість передавання;
нижчий рівень електромагнітного випромінювання (EMI);
можливість використання довших ліній;
менша чутливість до просідання напруги живлення.
Типова диференціальна амплітуда становить приблизно:
250–450 mV
Саме тому технологія й отримала назву Low Voltage.
Як дані розподіляються по диференціальних парах

Саме тут починаються цікаві особливості.
Зазвичай використовуються два варіанти:
Single Channel LVDS
Dual Channel LVDS
Single Channel
Найчастіше використовується:
4 пари даних;
1 тактова пара.
Тобто:
DATA0
DATA1
DATA2
DATA3
CLOCK
Dual Channel
Додається ще одна група ліній:
DATA0..3 A
DATA0..3 B
CLOCK
Такий режим використовується для матриць із вищою роздільною здатністю.
Наприклад:
1366×768 — найчастіше Single Channel;
1920×1080 — часто Dual Channel;
4K — зазвичай LVDS вже не використовується.
Serialization: як 24 біти перетворюються на послідовний потік
Усередині передавача працює serializer (серіалізатор).
Припустимо, маємо:
24-bit RGB
+ сигнали синхронізації
Вони розподіляються між каналами.
Спрощено це виглядає так:
DATA0 → частина RGB
DATA1 → частина RGB
DATA2 → частина RGB
DATA3 → сигнали синхронізації та керування
Після цього кожен канал передає свої біти послідовно.
Наприклад:
Pixel Clock = 65 MHz
Для LVDS зазвичай:
Serial Rate ≈ Pixel Clock × 7
Оскільки застосовується схема серіалізації 7:1.
Приклад:

65 MHz × 7
≈ 455 Mbps на одну диференціальну пару
Навіщо потрібна окрема тактова пара
У більшості LVDS-матриць використовується окремий тактовий канал:
CLK+
CLK-
Матриця приймає тактовий сигнал (Clock) і за його допомогою відновлює та синхронізує потік даних.







